Спільнота Маріупольського організувала толоку. Об’єднавши зусилля, #родинаМДУ зробила територію біля фронт-офісу чистішою, охайнішою і комфортнішою.

Згідно з новим Законом України № 4681-ІХ, який набрав чинності 01 січня 2026 року, впроваджено комплексну систему фінансової допомоги для батьків.

Державна підтримка тепер охоплює весь період від очікування малюка до його перших кроків у школі.

Вагітність та пологи:
жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового
соцстрахування (включно з неповнолітніми), мають право на щомісячну допомогу.

Сума виплати: 7000 грн на місяць.
Детальніше — https://t1p.de/oj6u3.
Допомога при народженні дитини:
виплати призначаються одному з батьків або офіційному опікуну, який безпосередньо проживає з немовлям.
Фінансова допомога: одноразово 50 000 грн (як на першу, так і на кожну наступну дитину).

Детальніше — https://t1p.de/5c5vs.

«Пакунок малюка»:
можна отримати бебі-бокс або грошову компенсацію.
У 2026 році сума компенсації становить 8451 грн (три прожиткових мінімуми для дітей до 6 років).

Догляд за дитиною до 1 року:
виплата призначається матері або опікуну,
які доглядають за немовлям після завершення декретної відпустки.

Стандартний розмір: 7000 грн щомісяця;
для дітей з інвалідністю: 10500 грн щомісяця.

Підтримка працюючих батьків: проєкт «єЯсла» (від 1 до 3 років).

Держава стимулює повернення батьків до роботи шляхом спеціальних виплат, які надаються за умови виходу на повний робочий день.

8000 грн (для сімей, які виховують дитину з інвалідністю — 12000 грн).

«Пакунок школяра»:
одноразова грошова допомога для підготовки дитини до школи. Призначається на кожного першокласника в родині. Оформити допомогу може один з батьків або інший законний представник дитини.
У 2026 році сума становитиме 5000 грн.

Детальніше — https://t1p.de/lra2c.

Цього разу запрошуємо аж стажерів, проте з певною умовою. Дізнатись якою можна за посиланням: https://www.irf.ua/internship-pr-2026/

Кого ми запрошуємо подати заявку і пройти програму:
студент/ки старших курсів університетів зі спеціалізацією у сферах комунікацій, журналістики, медіа, маркетингу, PR, гуманітарних наук або суміжних галузях, що мають досвід роботи з текстами та/або графікою.

Перевага буде надаватись студентам з Києва або околиць, які зможуть брати участь у подіях фонду наживо, проте також розглядаємо стажування для молоді з інших міст України.

Початок стажування: 1 травня

Тривалість: до 31 грудня (8 місяців)

Графік роботи: половина робочого дня (20 годин на тиждень), з гнучким розкладом для узгодження з навчальним процесом

Основні обов’язки стажерів/ок:

збір та аналіз інформації для потреб комунікаційного відділу Фонду;
створення та редагування текстового контенту для вебсайту, соціальних мереж;
підготовка зображень для соціальних мереж, оформлення презентацій за заздалегідь підготовленими шаблонами;
верстка каруселей, монтаж відео;
допомога у підготовці та проведенні публічних заходів і зустрічей;
допомога у плануванні та реалізації PR-ініціатив;
створення власного комунікаційного проєкту на завершальному етапі стажування.

Аби подати заявку, заповніть форму: https://forms.gle/h8pAraixghPbjEm46

З вимогами до кандидатів та структурою програми стажування можна ознайомитись за лінком: https://www.irf.ua/internship-pr-2026/

Дедлайн подачі заявок та CV – 12 квітня
Оголошення результатів відбору – 25 квітня

21 березня у світі відзначають Всесвітній день поезії - день, присвячений силі слова, що здатне надихати, зберігати пам’ять і підтримувати людей навіть у найважчі часи. Для України сьогодні цей день має особливе звучання, адже поезія стала не лише мистецтвом, а й голосом війни, болю і боротьби.

Донеччина - край, який нині асоціюється передусім з фронтом, руйнуваннями та обороною України. Та водночас це земля, що подарувала українській культурі чимало поетів. Серед них – Володимир Сосюра, Іван Дзюба, Олекса Тихий, Оксана Стоміна, Ірен Роздобудько та інші.

Сучасна війна народжує нову хвилю поезії - фронтової, чесної й гранично відвертої. Її пишуть люди, які щодня дивляться війні в очі: військові, медики, волонтери, журналісти. Вони створюють поетичні документи епохи, де кожен рядок написаний між боями і втратами: Богдан Назаренко, Павло Вишебаба, Сергій Горбатенко, Валерій Пузік, Дмитро Лазуткін, Валерія Суботіна (Нава) та багато інших.

Водночас війна забрала життя багатьох українських митців. Кожне таке ім’я - це втрачені можливості для культури, ненаписані твори і голоси, які могли б ще довго звучати в літературі.

Серед них:

Максим Кривцов (1990–2024) - поет і воїн, автор збірки «Вірші з бійниці».
Ілля Чернілевський (1991–2022) - поет і музикант, військовослужбовець ЗСУ.
Артем Довгополий (1994–2022) - поет.
Борис Гуменюк - поет і прозаїк, боєць добровольчого батальйону «ОУН», зниклий безвісти у 2022 році.
Вікторія Амеліна (1986–2023) - письменниця і громадська діячка, загинула внаслідок російського ракетного удару.
Володимир Вакуленко (1972–2022) - дитячий письменник і поет, убитий під час окупації Харківщини.

Це лише частина тих, кого втратила українська культура. Однак їхні твори залишаються з нами - у книгах, цитатах і пам’яті читачів. Поетичне слово й далі підтримує українців, допомагає осмислювати пережите і зберігати пам’ять про події нашого часу.

У День поезії варто згадати тих, кого забрала війна, і підтримати тих, хто продовжує писати. Читайте їхні твори, поширюйте їхні слова, пам’ятайте їхні імена. Світла пам’ять загиблим і надія на те, що цей сумний список більше ніколи не зростатиме.

За інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації

У столиці України відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів міжнародної премії BUSINESS GRAVITY AWARDS 2026 — події високого рівня, що об’єднала представників державного управління, бізнесу, інвестиційного середовища, міжнародних організацій та громадського сектору.

Ця премія утвердилася як авторитетна міжнародна платформа, де відзначають тих, хто не просто реагує на виклики часу, а формує зміни, забезпечує результат і задає сучасні орієнтири розвитку держави. Широке медійне охоплення, участь понад 250 представників високого рівня, присутність лідерів думок, управлінців, інвесторів і партнерів лише підсилюють її престиж і значущість. Відзнака такого рівня — це не лише нагорода, а визнаний знак професійності, довіри та реального впливу.

Серед лауреатів — начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Мар’їнської міської військової адміністрації Людмила Панченко. Її діяльність — це приклад системного, відповідального управління, в основі якого — люди, процеси та результат. Під її керівництвом розвиваються ключові сфери суспільного життя громади: освіта, культура, молодіжна політика, спорт — напрями, що формують якість життя громади та забезпечують їхню узгоджену й ефективну взаємодію. Це більше, ніж організація роботи. Це — здатність забезпечувати сталість процесів, ухвалювати виважені рішення та досягати результатів навіть у найскладніших умовах.

Саме так сьогодні працює Донеччина — регіон, де розвиток має практичний вимір, де кожне рішення дорівнює відповідальності, а головним критерієм залишається результат. Це регіон людей дії: тих, хто забезпечує функціонування освіти, формує культурний простір, працює з молоддю, розвиває спорт, підтримує соціальну стабільність і життєздатність усієї системи. Саме вони формують сучасну Донеччину, забезпечують її стійкість і визначають вектор її розвитку. Міжнародне визнання цієї роботи — це не просто відзнака. Це показник рівня Донеччини, сили її людей, їхньої відповідальності та професійності.

Ми щиро пишаємося тим, що саме наша представниця, Людмила Панченко, стала лауреаткою престижної премії BUSINESS GRAVITY AWARDS 2026. Це переконливе свідчення того, що щоденна наполеглива праця, компетентність і відданість справі мають вагу та отримують гідну оцінку у світі.

Щира подяка організаторам премії за високий рівень проведення заходу та всім, хто підтримує і розвиває ініціативи, спрямовані на зміцнення держави.

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації

27 березня 2026 року начальниця управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької обласної державної адміністрації Лілія Золкіна взяла участь і виступила на круглому столі «Запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству в Україні: виявлення ключових прогалин та вироблення конкретних пропозицій для їх усунення». Захід відбувся у гібридному форматі на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» та об’єднав представників міністерств, судової і правоохоронної систем, експертів і практиків із регіонів та громадських і міжнародних організацій.

Організаторами події виступили НаУКМА спільно з ГО «Центр соціальних і трудових досліджень» за підтримки Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. Модерувала круглий стіл Наталія Федорович – віцепрезидентка НаУКМА, ініціаторка реформи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Під час заходу учасники проаналізували актуальну національну та регіональну статистику за 2025 рік, обговорили вплив оновлення нормативно-правової бази у 2024–2025 роках, а також попередньо визначені законодавчі й практичні прогалини, що ускладнюють реагування на випадки насильства. Окрему увагу приділили питанням міжвідомчої координації на всіх рівнях, регіональній нерівності доступу до послуг, особливостям роботи у прифронтових областях, психологічній реабілітації постраждалих, організації допомоги та супроводу, роботі з кривдниками і виконанню рішень судів, а також посиленню механізмів захисту дітей від насильства.

У межах дискусійного блоку, присвяченого проблемним аспектам реалізації державної політики, Лілія Золкіна представила ситуацію в Донецькій області та окреслила ключові виклики впровадження законодавства в умовах війни. Зокрема, було наголошено, що головною і визначальною проблемою для регіону є ведення бойових дій та безпекові ризики, які об’єктивно обмежують доступ до людей, стабільність роботи служб, можливість виїздів, збереження інфраструктури та кадровий потенціал. Окремо підкреслено, що з безпекових причин у Донецькій області наразі не можуть функціонувати притулки для постраждалих, що суттєво ускладнює забезпечення безпечного тимчасового розміщення та комплексного супроводу.

Водночас, навіть за таких умов, у регіоні продовжують функціонувати спеціалізовані служби підтримки постраждалих як на території області, так і в релокації та дистанційних форматах. Проводиться навчання фахівців, у тому числі з питань роботи з кривдниками, та забезпечується виконання рішень судів у межах наявних процедур і можливостей.

У практичній частині заходу учасники працювали у тематичних групах, де напрацьовували конкретні пропозиції щодо усунення прогалин і посилення механізмів реалізації політики – із визначенням необхідних змін до нормативних актів, відповідальних органів, орієнтовних термінів та очікуваного ефекту. Напрацьовані рекомендації буде узагальнено для подальшого опрацювання і використання у вдосконаленні нормативних та практичних інструментів запобігання і протидії гендерно зумовленому насильству.