Проєкт реалізується Краматорською районною державною адміністрацією за участю Центру підтримки ВПО Краматорського району «МиРазом» м. Полтава.

Перший збір ініціативної групи проєкту відбувся одночасно у Полтаві та Дніпрі, де функціонують філії Центру підтримки ВПО Краматорського району «МиРазом». До обговорення долучилися представники громад Краматорського району, а також в онлайн-режимі – фахівці у сфері краєзнавства, музейної справи та культури з Покровського і Бахмутського районів.

Під час зустрічі ініціативна група розпочала роботу над формуванням матеріалів для колекції меморабілії «Донеччина: обличчя часу» – серії з 20 інформаційних карток та листівок із історіями та світлинами маловідомих, але визначних особистостей, зокрема жінок Донеччини.

Проєкт «Схід на дотик» спрямований на збереження культурного коду Донеччини, її традицій, історій і фольклору. Його метою є створення офлайн-платформи, що стане простором пам’яті та місцем згуртування внутрішньо переміщених осіб, передусім жінок, які прагнуть підтримувати зв’язок із рідним краєм.

Платформа об’єднає діяльність зі збору та систематизації матеріалів про культурну спадщину Донеччини, відновлення родинних історій і традицій, організацію освітніх і творчих заходів, а також створення онлайн-ресурсу для популяризації цих ініціатив серед переселених громад.

За словами учасниць ініціативної групи, проєкт має не лише культурне, а й соціальне значення – він допоможе переселенцям зберегти відчуття приналежності, подолати наслідки вимушеного переселення, знайти натхнення та підтримку у спільноті.

«Схід на дотик» – це крок до збереження спільної спадщини, пам’яті та сили Донеччини, а також важливий етап у формуванні основ для майбутнього відродження регіону після деокупації.

Захід відбувся у межах проєкту громадської організації SMARTA «Амбасадорки мирних змін» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені під час заходу погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

За матеріалами Краматорської районної державної адміністрації

У Дніпрі завершився інтенсивний етап теоретичної підготовки чергової групи мешканців Донецької області, яка прибула для навчання в межах курсу з основ національного спротиву. Ініціатива реалізована у тісній співпраці Платформи «Центр єдності та національного спротиву» Донецької області та Центру підготовки громадян до національного спротиву Дніпропетровської області. Цей проєкт — не просто набір лекцій: це відповідь на виклики часу, поклик до солідарності та набуття конкретних навичок для захисту громад.

Теоретична частина програми була насиченою та різноплановою. Учасники пройшли курси з домедичної підготовки, вивчали загальні засади реагування на загрози масового ураження та заходи безпеки, освоїли принципи організації зв’язку і передачі інформації, отримали базові знання тактичної підготовки, виживання в складних умовах, інженерної підготовки та мінної безпеки. Кожен модуль викладався досвідченими інструкторами, які поєднують теоретичні знання з практичним досвідом роботи у складних умовах.

«Ми готувалися до цього курсу з думкою про людей та їхню безпеку», — зазначають організатори. «Мета — не навчити війни, а надати базові, життєво важливі навички: як зберегти життя, як діяти під час надзвичайних ситуацій, як організувати комунікацію у критичний момент. Це — фундамент відповідальності перед своїми громадами». Наступний етап — практичні відпрацювання, під час яких слухачі застосують набутий матеріал у контрольованому і безпечному середовищі під наглядом інструкторів. Після успішного завершення всіх модулів учасники отримають свідоцтва про проходження курсу та підтвердження набуття базових навичок з основ національного спротиву.

Особливу увагу організатори приділяли питанням безпеки та етики проведення занять. Усі практичні вправи плануються таким чином, аби мінімізувати ризики і надати слухачам упевнену, але безпечно контрольовану практику. Робота інструкторів спрямована на те, щоб кожен слухач розумів межі власної компетентності та важливість командної роботи. Цей курс — ще один приклад міжрегіональної солідарності: Донеччина та Дніпропетровщина об’єднали зусилля, щоб передати знання й досвід, які знадобляться громадам у майбутньому. Ініціативи такого формату не лише підвищують рівень підготовки громадян, а й зміцнюють відчуття спільної відповідальності та довіри між регіонами.

Друзі!

Дата: понеділок

Час: 16:00

Формат: онлайн-зустріч у Google Meet

Посилання для підключення: https://meet.google.com/tku-qdei-zby

Під час зустрічі поговоримо про становлення Галицько-Волинської держави, її значення для розвитку української державності та культури. Приєднуйтесь до обговорення, буде цікаво й пізнавально!

Любов Абраменко – активна громадська діячка з Покровська, переселенка з Мирнограда, яка присвятила своє життя допомозі дітям та громадам.

Ще до повномасштабного вторгнення організовувала поїздки дітей за кордон для культурного обміну та відпочинку. Після початку війни вона започаткувала безкоштовні психологічні табори для дітей із зон бойових дій, організовувала евакуації та інтеграційні ініціативи для переселенців.

«Навіть маленькі добрі справи множать світло навколо. А ще вони обов’язково повертаються усмішкою, добрим словом, вірою в людей», – переконана Любов.

Її діяльність надихає інших на активну громадянську позицію та соціальну підтримку. Любов Абраменко – приклад стійкості, лідерства та доброти, який об’єднує громади та допомагає дітям відчувати себе важливими.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.li/azxwev

Народжена в Краматорську, Ангеліна з дитинства чула слова бабусі: «Ти станеш янголом-охоронцем для людей». І сьогодні вони стали реальністю – її життя наповнене служінням іншим.

Вона – сучасна жінка-лідерка, директорка підприємства людей з інвалідністю «Злагода» та менеджерка міжнародних проєктів. Її особливість – уміння бачити індивідуальність у кожному, підтримувати та надихати. Родина, де бабуся з інвалідністю та мама, яка очолює реабілітаційний центр, стали прикладом сили й співпереживання, сформувала в ній здатність розуміти чужий біль та діяти.

Ще у студентські роки вона започаткувала в Краматорську інклюзивні бальні танці, довівши, що інклюзія – це не гасло, а можливість. Її ініціатива дала поштовх розвитку паралімпійського руху спортивних танців у регіоні.

Професійний шлях Ангеліни – це десятки реалізованих міжнародних соціальних і гуманітарних проєктів: розвиток інклюзивної та цифрової освіти, допомога дітям і молоді, підтримка внутрішньо переміщених людей, розширення доступу до соціальних послуг.

З початком війни вона не зупинилася. Навпаки – стала рушійною силою, яка гуртує громади, допомагає найуразливішим і підтримує військових. Вона організовує гуманітарну допомогу, займається волонтерством, робить усе можливе для перемоги України.

Ангеліна переконана: єдність та взаємопідтримка здатні подолати будь-які труднощі. Її історія – це приклад сили добра, яка проявляється як у великих проєктах, так і в щоденних маленьких вчинках: у слові підтримки, простягнутій руці, щирому бажанні змінити світ на краще.

Саме це робить її гідною номінанткою у категорії «Сила добра та єдності».

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.li/wbvreq

Це історія жінки, яка пройшла крізь полон і темряву, але зберегла віру. Дар’я народилася в маленькому селі на Донеччині, жила і навчалася в Маріуполі, будувала своє майбутнє, поки війна не зруйнувала її плани. Служба в армії стала для неї вибором серця, але замість звичних буднів вона пережила сім місяців полону — від Оленівки до Донецька. Крики, тортури, повна ізоляція і постійна невідомість стали її реальністю.

І все ж настав день, коли заклеєні очі відкрилися не перед стіною, а перед свободою. З обміну — додому, під українські прапори й квіти.

Дар’я не зламалася. Вона повернулася до життя, створила сім’ю, а сьогодні продовжує свою службу вже у волонтерській організації «Не словом, а ділом».

Це історія про біль і відчай, але також про незламність і віру. Історія Дар’ї — це історія, яка нагадує, що навіть найстрашніші випробування роблять нас сильнішими.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.lt/acbjne

Її історія - це шлях відваги, професійності та незламної віри в те, що інформація здатна рятувати життя.

Уродженка Маріуполя Вероніка Бахал пройшла шлях від інспектора з пожежної безпеки до керівниці відділу зв’язків із ЗМІ ДСНС Донеччини. З перших днів війни, ще у 2014 році, вона стала голосом рятувальників, фіксуючи кожен ворожий удар і висвітлюючи роботу своїх колег, які щодня ризикують у найгарячіших точках.

Її сила у тому, що вона не лише фіксує наслідки ворожих ударів і висвітлює роботу колег, а й рятує правду від забуття. Вероніка виїжджала у найгарячіші точки Донеччини, працювала у заблокованому Маріуполі, неодноразово потрапляла під ворожі обстріли. Її слова та об'єктив камери - це не просто хроніка руйнувань, а рятівна нитка правди, що допомагає людям усвідомити небезпеку та евакуюватися. «Інформація теж рятує життя», - каже вона.

За її плечима - великий досвід, відзначений на державному рівні. Серед нагород Вероніки - відзнака Президента України «За участь в АТО», медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, нагрудні знаки МВС «За відзнаку в службі» та «За безпеку народу», а також «Знак пошани» від Донецької ОВА.

Історія Вероніки Бахал – це приклад професійності, відданості справі та сили слова. Вона уособлює цінності правди, відповідальності й турботи, доводячи, що серце у броні здатне надихати інших і змінювати світ.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.li/ynsjcg