Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Забезпечення доступу постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, до необхідної допомоги є обов’язком та ключовим завданням державної політики України для забезпечення захисту прав людини та реагування на злочини, що вчиняються у зв

Днями відбулась конференція "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики", організована Аналітичним центром ЮрФем за підтримки HIAS. Модерувала захід Larysa Denysenko, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця, співзасновниця та членкиня правління ЮрФем.

Ця конференція стала майданчиком для обговорення доступних на сьогодні сервісів та послуг для постраждалих від СНПК, які забезпечуються як органами державної влади, так і громадськими організаціями, бар’єрів, які перешкоджають постраждалим звертатися по такі послуги, та пошуку рішень задля подолання цих перешкод.

Розпочали конференцію із панельної дискусії, присвяченої розвитку системи послуг для постраждалих від СНПК. Під час неї обговорювали основні досягнення, виклики та наступні кроки. Модерувала дискусію Олена Огоновська, журналістка, юристка, спеціалістка з комунікацій та розвитку партнерств комунікаційного відділу "ЮрФем".

Основою для розбудови механізму надання невідкладної, ефективної та комплексної допомоги постраждалим в Україні стала Рамкова програма співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, та Імплементаційний план до неї. Над реалізацією цієї програми працює створена у 2022 році Міжвідомча робоча група (МРГ), головою якої є Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко.
Результати виконання Імплементаційного плану за 2024 рік представила Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та співкоординаторка першої підгрупи МРГ.
Зокрема, пані Галина розповіла про прийнятий нещодавно Закон №4067, який передбачає надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від СНПК, головування України в Глобальному альянсі із запобігання сексуальному насильству під час конфліктів та пріоритети України у цьому напрямку, а також важливість оновлення Національного плану дій 1325.
Детальніше про згаданий Закон (4067) розповіла одна з його ініціаторок Марина Бардіна, народна депутатка України. Важливим було долучення до розробки Закону самих постраждалих від СНПК. Ключове в Законі, за словами пані Марини: фінансова підтримка, медична та психологічна допомога. Наразі ж напрацьовується підзаконна нормативно-правова база.
Одним з основних державних суб’єктів, відповідальних за реагування на СНПК, є Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба), яка контролює якість послуг, що надаються постраждалим відповідними соціальними службами. Vasyl Lutsyk, Голова Національної соціальної сервісної служби України, розповів, що було проведено аудит служб, які надають допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства та насильства за ознакою статі, що дозволило побачити реальний стан по кожній області та громаді.
Ольга Чуєва, фахівчиня з питань реагування на СНПК Фонду ООН в галузі народонаселення та співкоординаторка 3-ьої підгрупи МРГ (надання комплексної допомоги постраждалим від СНПК), розповіла про проведення постійного моніторингу того, які є служби й чи вони готові забезпечувати належні послуги. Пані Ольга згадала у своїй промові про систему Центрів допомоги врятованим, які спрямовані на те, щоб постраждалі мали єдине джерело звернення.
Невіддільним елементом реагування на СНПК є забезпечення постраждалим доступу до правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Цими та іншими питаннями займаються представники й представниці 3-ї підгрупи Міжвідомчої робочої групи. Її співкоординаторкою є Hrystyna Kit, керівниця Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Христина під час дискусії розповіла про основні якісні зміни, які відбулись у цій сфері, впродовж останнього часу. Зокрема, ратифікацію Римського статуту та роботу Офісу Генерального прокурора у формуванні єдиних стандартів досудового розслідування злочинів СНПК. Ці стандарти зараз у формі проєкту, але є намір, щоб вони були затверджені спільним наказом і застосовувалися усіма суб'єктами сектору безпеки, особливо на локальному рівні.

Віднедавна українці/ки можуть подавати заяви до міжнародного Реєстру збитків за шістьма новими категоріями. Йдеться, зокрема, про сексуальне насильство та катування. Однією зі спікерок дискусії стала Ганна Христова, голова Київського офісу Реєстру збитків для України, яка розповіла про особливості функціонування Реєстру. Зокрема, про те, що відповідну заяву можна подати через “Дію”. А також те, що отримання допомоги на національному рівні не перешкоджає зверненню до Реєстру (але про це потрібно вказати в заяві).

Ще однією спікеркою панелі стала Марина Акіншина, менеджерка з питань захисту організації HIAS, яка розповіла про особливості діяльності організації в контексті сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Наприкінці дискусії кожен/на зі спікерок виокремили те, якими мають бути наступні кроки задля розвитку системи послуг. Серед рекомендацій, зокрема:

- подальше напрацювання і затвердження відповідної нормативно-правової бази (зокрема, щодо Закону 4067);
- забезпечення доступу громадян/ок до соцпослуг за кордоном;
- посилення спроможностей постраждалих, принцип “нічого про нас без нас”;
- затвердження стандартів досудового розслідування;
- прийняття законопроєкту №9351;
- впровадження інституту адвоката/ки за призначенням у справах СНПК;
- забезпечення можливості системного зворотного звʼязку;
- підвищення інформування на місцях щодо механізмів, які існують;
- наповнення компенсаційних механізмів;
- проведення відповідних навчань для фахівців/чинь;
- інформаційний вихід “за межі бульбашки” та охоплення більшої кількості людей.

Однією з цілей конференції було представлення результатів нового дослідження Аналітичного центру ЮрФем — “Доступність, виклики та потреби: аналіз системи допомоги постраждалим від СНПК в Україні”.
Дослідження містить аналітичний огляд поточного стану забезпечення допомоги постраждалим та рекомендації щодо його вдосконалення. Воно вже доступне до завантаження на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/
Про результати дослідження, а також бар’єри у доступі до послуг для постраждалих від СНПК говорили під час другої панельної дискусії, яку модерувала Kateryna Shunevych — Ph.D, керівниця Аналітичного центру ЮрФем.

Спікер(к)ами цієї дискусії стали представники/ці мереж постраждалих від СНПК, а також громадських організацій, які надають послуги.
Так, Єлизавета Шумська, представниця ГО "Нумо, сестри!", у своїй промові окреслила, зокрема, такі бар’єри: відсутність сімейних реабілітаційних програм (важливо, щоб послуги надавалися не лише постраждалим, а і їхнім чоловікам, дружинам, батькам, дітям); виклики у працевлаштуванні та наявності житла, що особливо актуально для жінок, які провели у полоні багато років.
Членкиня правління громадської організації "Sema Ukraine" Галина Тищенко поділилась тим, якими є основні аспекти діяльності “Семи” — спільноти жінок, які пережили СНПК під час збройної агресії Росії проти України. Так, зокрема, пані Галина розповіла про досвід організації у спілкуванні з людьми на деокупованих територіях і те, наскільки важливим є комунікація між самими постраждалими у процесах їхнього відновлення після пережитого. Також Галина порушила питання надання якісної психологічної допомоги, адже на власному досвіді стикнулась з цією проблемою.
Олексій Сівак, засновник ГО "Мережа чоловіків України, які пережили полон і тортури “Випускники"”, виділив одну з найголовніших проблем у доступі до послуг для постраждалих-чоловіків: часто особливості чоловіків-постраждалих не враховуються. Серед основних кроків, які потрібно реалізувати, Олексій назвав створення спецпослуг для чоловіків, боротьба зі стигмою, зокрема на місцях, в громадах, застосування інструментів уповноваження людей, що постраждали від СНПК.
Барʼєри — це втрачений шанс на відновлення і справедливість. Про це зазначила Анна Саєнко, заступниця виконавчої директорки МБФ "Українська фундація громадського здоров’я" з програмних питань. Анна підкреслила, що нині рівень обізнаності щодо СНПК всередині самих громад залишається низьким, серед надавачів/ок послуг зокрема. Барʼєром є питання взаємодії й комунікації, а як наслідок — довіри й комплексності допомоги.

Юлія Нікітіна, координаторка лінії правничої допомоги “ЮрФем: підтримка”, поділилась досвідом “ЮрФем: підтримки” у наданні юридичної допомоги постраждалим від СНПК. Як рекомендацію Юлія виділила те, що потрібно працювати над збільшенням довіри до державних органів, зокрема правоохоронних, задля забезпечення комплексної, безбар'єрної, якісної допомоги, що охоплює ефективну комунікацію, потерпілоорієнтований та людиноцентричний підходи. Онлайн до дискусії долучилась Maria Zheltuha, консультантка Аналітичного центру ЮрФем, яка й працювала над вже згаданим дослідженням. Розробити спеціалізовані чіткі інструкції, яким чином надавати різні види допомоги з урахування особливостей насильства, а також чіткі роз'яснення-інструкції для правоохоронних органів щодо алгоритмів дій для надання допомоги постраждалим, впровадити механізм моніторингу якості послуг та робити акцент на інформуванні постраждалих — такі рекомендації виділила Марія за підсумками дослідження.

Нагадаємо, що звантажити дослідження можна тут: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/

Фінальним етапом конференції стала інтерактивна сесія “Співдія задля усунення бар’єрів при наданні послуг для постраждалих від СНПК”, під час якої учасники/ці працювали у трьох групах, формуючи рекомендації щодо:

1) забезпечення комплексної та довготривалої підтримки постраждалих від СНПК, враховуючи індивідуальні потреби та регіональні особливості;
2) покращення інформування постраждалих від СНПК про доступні послуги;
3) необхідних змін для підвищення довіри до державних інституцій та правоохоронних органів у процесі надання допомоги.
Модерувала інтерактивну сесію Daria Rosokhata, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем. А організаційно допомагали учасникам/цям у групах Ярина Бущак, Катерина Пилипенко та Марія Грицишин.
Кожна група опісля дискусії презентувала свої напрацювання, які надалі будуть узагальнені командою Аналітичного центру ЮрФем для формування практичних рекомендацій.

Конференцію "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики" організовано громадською організацією “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем””. Захід підтримується HIAS в рамках партнерства з Jewish Federations of North America (JFNA).