Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
"ПОЧУЙ ГЕРОЯ": ЖИВІ ІСТОРІЇ, ЩО ОБ'ЄДНУЮТЬ

Сьогодні в межах проєкту «Почуй Героя» відбулася дуже тепла і по-справжньому особлива зустріч. Вона стала можливою завдяки нашій співпраці з Тячівською громадою у межах ініціативи «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
Наприкінці минулого року наші громади підписали меморандум і стали містами-побратимами. І сьогодні я особливо відчула, що це не просто формальність. Це про реальний зв’язок, про довіру, про бажання бути поруч і підтримувати одне одного. Саме це партнерство дало нам можливість бути разом, попри сотні кілометрів, і довести, що для справжньої єдності та діалогу не існує кордонів.
Для мене було надзвичайно важливо й приємно, що Героя для цієї зустрічі обирали саме мешканці Тячівщини. Для нас це теж нове знайомство, нова історія, новий досвід, який ми почули разом із молоддю.
Нашим гостем став Володимир Гапун. Людина мирної професії, яка у 2014 році зробила непростий, але дуже сильний вибір — стати на захист України. Його шлях — це роки боротьби, фронт, поранення, складні випробування і водночас велика внутрішня сила. Навіть після звільнення зі служби він не відійшов убік — продовжує підтримувати побратимів, їздить до них, допомагає.
Розмова була дуже щирою. Володимир говорив просто, відверто, без прикрас. Ділився тим, що пережив, тим, що відчув, тим, що залишається всередині. Молодь слухала дуже уважно, ставила багато запитань — і це був справжній інтерес, бажання зрозуміти.
Для мене «Почуй Героя» — це завжди про такі моменти. Коли між людьми з’являється довіра. Коли історії не просто звучать, а торкаються. Коли діти починають по-іншому дивитися на речі, які ще вчора здавалися далекими. Це про міст між людьми. Про можливість почути і бути почутими. Про те, як через історії формується свідомість і відповідальність.
Особливо цінним є те, що такі зустрічі об’єднують молодь з різних куточків країни. Сьогодні поруч були діти Донеччини і Закарпаття — різні регіони, різний досвід, але спільне відчуття причетності до однієї країни. Саме в таких розмовах народжується справжня єдність — не формальна, а глибока, заснована на розумінні, повазі і спільних цінностях.
Я щиро вдячна Володимиру за його силу, за відкритість і за готовність ділитися своїм досвідом.
І дякую всім, хто був сьогодні поруч — бо саме разом ми створюємо простір, у якому зростає свідома, сильна і об’єднана молодь України.