На закритті знову зібралися всі разом — уже зовсім не такими, якими приїхали до Миргорода кілька днів тому. За цей час одинадцять команд встигли пройти десятки випробувань, готувати й змагатися, творити, навчатися, сперечатися, підтримувати одне одного, знайомитися і ставати ближчими.
Настав час підбивати підсумки, вручати нагороди та відзначати команди. Але за три дні стало зрозуміло: форум точно не зводився до балів, місць і перемог в окремих конкурсах.
Бо разом із нагородами кожен забирав із собою значно більше — нові знайомства, контакти, спільні жарти, сотні фотографій, власні маленькі історії та людей, з якими ще кілька днів тому навіть не був знайомий.
Особливими гостями закриття стали музиканти військового оркестру 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». І вони не просто виступили перед учасниками — вони по-справжньому запалили цей вечір. Знайомі композиції, жива музика, неймовірна енергетика — і дуже швидко простір перед сценою перетворився на один великий танцмайданчик.
Особливим цей форум став тому, що зібрав молодь громад Донеччини, які сьогодні розділені сотнями кілометрів. Хтось живе у Дніпрі, хтось у Києві, хтось в інших містах України. Частина учасників не була вдома вже кілька років. Але в Миргороді вони знову мали простір, де могли бути разом — не онлайн, не у чатах і не на екранах телефонів.
Цей вечір став завершенням трьох форумних днів, але точно не завершенням нашої спільної історії. Тож не кажемо «до побачення». Кажемо — до нової зустрічі.
