Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література чи мистецтво. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відрізнялася різноманітністю страв, високими смаковими і поживними  якостями.

Ми з задоволенням смакуємо гамбургери, піцу і солодкі французькі макаруни. Але любов до пирогів, борщу і вареників – просто у крові українця.

У соцгуртожитку для дітей-сиріт відбувся ворк-шоп щодо приготування пирогів. Захід присвятили святковому обіду на відзначення іменинників – сиріт, які народилися влітку. Таких виявилося четверо. Протягом заходу учасники дізналися про історію української кухні, про різні види народної випічки – шишки, паски, мандрики, корочуни, калачі, жайворонки тощо. Консультантами виступали працівники соцгуртожитку.

За столом з духмяним чаєм, пирогами, цукерками лунали святкові вітання, жарти, перекази з драматичного життя сиріт Донеччини.

Отож архаїчне, ритуальне значення пирога збереглося до наших днів, де він є обов’язковим атрибутом частування. Народ, зберігаючи традиції, пов’язує сучасність з минулим, яке лишається в предметах матеріальної  культури, піснях і обрядах, творчо їх переосмислюючи і пристосовуючи до умов часу.