Що таке традиція, для чого і з чого вона починається? Працюючи з дітьми-сиротами, яких за три роки, а може й менше, необхідно підготувати і пристосувати до життя, обережно і максимально дбайливо  вивести їх у «дорослий» світ, запроваджуємо невеличкі традиції, те що виправдовує себе з усіх сторін – проведення масляничного воркшопу.

Слово «традиція» має латинське походження. Українською мовою латинське traditio можна перекласти як передавання. Традиція - це й ще елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. У більшості випадків мова йде про передачу не матеріальних речей, а інформації і не в просторовому, а в часовому вимірі – з минулого в майбутнє. От і ми «передаємо» від себе і від багатьох поколінь пращурів знання та навички, заводимо власні традиції, які допомагають сиротам призвичаюватись до соціуму.

У масляний тиждень (у цьому році 14 лютого), другий рік поспіль у соцгуртожитку проводиться воркшоп з випікання млинців. Скільки, виявляється, тих рецептів! На молоці і на кефірі,  на воді і на сироватці, з пшеничного, кукурудзяного  чи гречаного борошна, пшона або манки. З грибами, м'ясом, ягодами, сиром, червоною ікрою. Рецептів не перелічити. Разом з тим, хлопці вибрали традиційний рецепт налисників на молоці і з топленим вершковим маслом. Робота закипіла вправно: кожний з них мав змогу долучитись до просіювання борошна, додавання яєць, молока, цукру, солі та трохи олії, замішування та найголовнішого – випікання. Виявляється, випікання круглих, рівних та рівномірно пропічених млинців - то справжнє мистецтво. Не все виходило з першого разу, не дарма у народі є прислів'я «перший млинець – комом».

Після випікання запашних та круглих «сонечок», хлопці традиційно завітали до друзів у бібліотеку ім.Лесі Українки, де продовжили святкувати смачне і неймовірно ситне свято Масляної.