В кілометрах двох на захід від Святогорської Лаври, недалеко від берега Сіверського Дінця, зберігся печерний чернечий скит. Можливо, таких скитів збереглося ще кілька по високому крейдяному правому березі Дінця, і з такого скиту починалася і сама нинішня Лавра.

Вхід в печеру знаходиться посередині висоти лівого ската великого яру, що спускається до річки. До входу печери колись були прорубані ступені, нині вже повністю зруйновані і перетворилися в крутий укіс, покритий крейдяний крихтою.

Відразу за цими входами печера повертає направо під 90 градусів і з відчутним нахилом йде вниз в сторону річки. Довжина коридору - метрів сорок. Після вигину коридор розгалужується на два, один з яких в даний момент закінчується завалом, а другий призводить в три приміщення. Швидше за все, два призначалося для моління (судячи із залишків вівтарів), одне для житла. Кожне приміщення має окреме вентиляційний отвір невеликого розміру (може проникнути тільки рука), що йде під нахилом на поверхню. У двох приміщеннях існувало за наявними ознаками ще виходи на поверхню або ж продовження коридору з іншими кімнатами.

Зараз ці місця завалені і важкодоступні. Об'єкт дуже цікавий, але на жаль через відкритого доступу сильно попсовані спраглими увічнити своє маленьке ім'я.