На 8 березня 2022 року ми мали зовсім інші плани. Збиралися на Жіночий Марш, хотіли запровадити нову традицію - дарувати одна одній фіолетові квіти, як символ фемінізму.

Натомість сьогодні 13-й день війни.

Жінки України роблять все що можуть, щоб її зупинити - як і чоловіки. Воюють і волонтерять, на фронті і в тилу. Народжують дітей у підвалах. Закликають до відповідальності світових лідерів. Залучають світову спільноту. Допомагають. Рятують життя. Зберігають спокій.

Гендерні стереотипи розвіялись. Навіть на кухнях жінки рятують Україну. На кухнях, де годують військових і готують бандерівські смузі.

Жінки надихають на боротьбу за Україну весь світ. І це натхнення - вбивча сила.

Наші чоловіки і жінки на фронті. Наші волонтерки і волонтери в тилу і в облозі. Українці і українки, які виходять на мітинги і підтримують одне одного.

Наші рівноправні герої і героїні, яким ми щодня дякуємо.

8 березня 2022 року таке. Ми його завжди пам’ятатимемо.

І хоча нам не вдалося відсвяткувати цей Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир так, як ми хотіли, впевнені, що незабаром у нас буде інший привід для свята - ПЕРЕМОГА. У тому числі і завдяки українським жінкам!