У 2010 році в Бахмутському краєзнавчому музеї майстрині влаштували виставку, на якій представили понад 300 ляльок - різноманітних, унікальних та витончених. Виставка мала великий успіх, її запросили й до інших музеїв Донеччини, де вони проводили екскурсії та майстер-класи.

Також майстерня «Бахмутський оберіг» зібрала 30 строїв для дорослих. Відтворювали їх за старовинними світлинами з різних музеїв Донеччини. А потім у 2016 році на День вишиванки на центральній площі Бахмута провели показ колекції народного одягу.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, частину виставки та більшу частину колекції, яка складалася з керамічних виробів, предметів побуту (прялки, деревʼяні та чугунні праски, стільці, дзеркальця тощо), не вдалося евакуювати і було знищено.

Пані Світлана евакуювалася до Дніпра. І хоч інші майстрині розкидані по світу, їй вдалося надихнути дівчат, щоб відновити творчу діяльність. Стимулом стало замовлення їхніх виробів американцями, які хотіли підтримати українських майстринь та наших захисників.

У Дніпрі Світлана об’єднала ще одну групу жінок, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають травматичний досвід війни. Можливість творити та робити щось своїми руками – це підтримка у важкі часи. Так почався черговий етап відновлення майстерні.

«Ми шиємо адаптивний одяг. Паралельно почали створювати джинсові сумки на продаж, використовуючи технологію апсайклінг, яка дозволяє давати друге життя уживаним речам», - розповідає керівниця майстерні.

Пані Світлана каже, що Бахмут - був і є унікальним містом української культури. Будучи заснованим козаками, воно змогло зберегти в собі природнє українство, яке бахмутяни передавали одне одному через покоління, а діяльність майстринь вчергове доводить, що Донеччина - активний осередок української культури.

Керівниця творчої майстерні «Бахмутський оберіг» Світлана Кравченко мріє створити центр культурно-історичної спадщини Бахмута, в якому можна показувати найяскравіші речі з їхньої колекції та вірить, що найближчим часом її плани втіляться в життя.