Поки окупанти скаженіють від безсилля і щодня намагаються своїми дронами пошкодити українські прапори на нашій землі, ми - тут. Ми міцно стоїмо, розгортаємо наше синьо-жовте знамено і вкотре нагадуємо всьому світові: Костянтинівська громада - це Україна! Донеччина - це Україна! Була, є і буде.
Наш традиційний одяг сьогодні - це залізний маніфест. Вишиванка об’єднує тих, хто зараз у прифронтових містах під обстрілами тримає тил, тих, хто вимушено опинився в евакуації, і тих, хто під важкими бронежилетами на передовій виборює наше право на життя.
Ми можемо бути в різних куточках країни, але нас єднає одне коріння, яке нікому й ніколи не вирвати. У нас одна спільна доля, спільний біль і одна велика мета.
Нехай наш національний оберіг додає сил кожному захиснику та захисниці, які тримають Костянтинівський напрямок та всю лінію фронту.
Віримо в наші Збройні Сили, працюємо заради громади!
Зі святом, рідна земле!
Слава Україні!
Героям Слава!